підкопувати

Підкопувати, -пую, -єш

сов. в. підкопа́ти, -па́ю, -єш, гл.

1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада. К. Псал. 23.

2) — кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали. О. 1862. III. 25.

Значення в інших словниках

1. підкопувати — підко́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підкопувати — Підко́пувати, перен. Послаблювати. Отже, такий чоловік, як архімандрит, котрий сам займає урядове становиско і так дуже домагає ся пошанованя для власти, най не підкопує власть шкільну (Б., 1895, 8, 3);...  Українська літературна мова на Буковині
3. підкопувати — див. копати  Словник синонімів Вусика
4. підкопувати — -ую, -уєш, недок., підкопати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Копати землю біля чого-небудь, роблячи під чимсь поглиблення, або зрушувати щось із місця, копаючи землю під ним. || Копаючи, поглиблювати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. підкопувати — ПІДКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Копати землю біля чого-небудь, роблячи під чимсь поглиблення, або зрушувати щось з місця, копаючи землю під ним. – Підкопуйте його [камінь] здолу, підкладайте підойми! (І.  Словник української мови у 20 томах
6. підкопувати — ШКО́ДИТИ кому (завдавати комусь шкоди, неприємностей), ВА́ДИТИ рідше, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) кого, розм., ЗБИТКУВА́ТИ кого і без додатка, діал.; КОПА́ТИ розм., ПІДКО́ПУВАТИ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ПІДКО́ПУВАТИСЯ розм., ПІДРИВА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
7. підкопувати — Підко́пувати, -ко́пую, -ко́пуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. підкопувати — ПІДКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Копати землю біля чого-небудь, роблячи під чимсь поглиблення, або зрушувати щось з місця, копаючи землю під ним. — Підкопуйте його [камінь] здолу, підкладайте підойми! (Фр.  Словник української мови в 11 томах