підлатувати

Підлатувати, -тую, -єш

сов. в. підлата́ти, -та́ю, -єш, гл. Чинить, починить.

Значення в інших словниках

1. підлатувати — підла́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підлатувати — див. лагодити  Словник синонімів Вусика
3. підлатувати — -ую, -уєш, недок., підлатати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Латати (у 1 знач.) трохи, у деяких місцях або додатково. || Лагодити трохи, частково, усуваючи пошкодження. 2》 перен., розм. Трохи поліпшувати або виправляти що-небудь. || тільки док., у сполуч.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підлатувати — ПІДЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Латати (у 1 знач.) трохи, у деяких місцях або додатково. Підлатавши, де треба, пошарпаний жупан і шаровари Омелянові, з раннього-ранку водила його всюди Арінка (О.  Словник української мови у 20 томах
5. підлатувати — ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНАЛЮВАТИ), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев.  Словник синонімів української мови
6. підлатувати — ПІДЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Латати (у 1 знач.) трохи, у деяких місцях або додатково. Підлатавши, де треба, пошарпаний жупан і шаровари Омелянові, з раннього-ранку водила його всюди Арінка (Ільч., Козацьк. роду..  Словник української мови в 11 томах