підмивати

Підмива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. підмити, -мию, -єш, гл.

1) Подмывать, подмыть.

2) О текущей водѣ: подмывать, подмыть. Підмила корінь бистра вода. Чуб. V. 587. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55.

Значення в інших словниках

1. підмивати — підмива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підмивати — (зісподу) мити; (берег) розмивати, П. руйнувати; НЕОС. СОВ. кортіти, поривати, тягнути, шпигати, муляти, пекти під п'яти.  Словник синонімів Караванського
3. підмивати — див. мити  Словник синонімів Вусика
4. підмивати — -аю, -аєш, недок., підмити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Мити комусь які-небудь частини тіла знизу, зісподу. 2》 Частково (перев. знизу) руйнувати, розмиваючи стрімкою або тривалою течією води.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. підмивати — ПІДМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., кого, що. 1. Мити комусь які-небудь частини тіла знизу, зісподу. Сходились подруги. Віталися, воркотіли лагідно до корів, хлюпотіли водою, підмиваючи вим'я (Микита Чернявський); Підмити дитину.  Словник української мови у 20 томах
6. підмивати — РУЙНУВА́ТИ (про дію води, вітру, мікроорганізмів тощо — примушувати що-небудь розпадатися, змінювати будову, склад), РОЗ'ЇДА́ТИ, ТОЧИ́ТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПРОТО́ЧУВАТИ, ПІДМИВА́ТИ, ПРОМИВА́ТИ рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
7. підмивати — ПІДМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. 1. Мити комусь які-небудь частини тіла знизу, зісподу. Перед доїнням вим’я корови обов’язково підмивають теплою водою і насухо витирають чистим рушником (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах