Словник української мови Грінченка

підмочити

Підмочи́ти

см. підмочувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. підмочити — підмочи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підмочити — див. підмочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підмочити — ПІДМОЧИ́ТИ див. підмо́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. підмочити — підмо́чувати (хита́ти) / підмочи́ти (розхита́ти) репута́цію (авторите́т). Певними вчинками, діями і т. ін. створювати негативну думку про кого-небудь, заплямовувати когось.  Фразеологічний словник української мови
  5. підмочити — МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ...  Словник синонімів української мови
  6. підмочити — ПІДМОЧИ́ТИ див. підмо́чувати.  Словник української мови в 11 томах