підмотати

Підмо́тувати, -тую, -єш

сов. в. підмота́ти, -таю, -єш, гл. Подматывать, подмотать. (Перстінь) здоровий, як каблучка: щоб надіти, прийшлося прядівом підмотати. Мир. Пов. І. 124.

Значення в інших словниках

1. підмотати — підмота́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підмотати — див. підмотувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підмотати — ПІДМОТА́ТИ див. підмо́тувати.  Словник української мови у 20 томах
4. підмотати — ПІДМОТА́ТИ див. підмо́тувати.  Словник української мови в 11 томах