підпитувати —
підпи́тувати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
підпитувати —
див. питати; шукати
Словник синонімів Вусика
підпитувати —
-ую, -уєш, недок., підпитати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Розпитувати, шукаючи кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підпитувати —
ПІДПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. Розпитувати, шукаючи кого-, що-небудь. Якось підпитував [Іван] роботу в Турці на тартаку, але там нових робітників не беруть до праці (С. Чорнобривець).
Словник української мови у 20 томах
підпитувати —
РОЗПИ́ТУВАТИ (звертатися до кого-небудь із запитанням, намагаючись довідатися про когось, щось), ПИТА́ТИ, ПИТА́ТИСЯ, РОЗПИ́ТУВАТИСЯ, ДОПИ́ТУВАТИ, ПЕРЕПИ́ТУВАТИ розм., ПЕРЕПРО́ШУВАТИ діал.; ДОПИ́ТУВАТИСЯ (наполегливо); ПІДПИ́ТУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
підпитувати —
ПІДПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Розпитувати, шукаючи кого-, що-небудь. Якось підпитував [Іван] роботу в Турці на тартаку, але там нових робітників не беруть до праці (Чорн., Визвол. земля, 1959, 28).
Словник української мови в 11 томах