підпитувати

ПІДПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм.

Розпитувати, шукаючи кого-, що-небудь.

Якось підпитував [Іван] роботу в Турці на тартаку, але там нових робітників не беруть до праці (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. підпитувати — підпи́тувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підпитувати — див. питати; шукати  Словник синонімів Вусика
3. підпитувати — -ую, -уєш, недок., підпитати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Розпитувати, шукаючи кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підпитувати — РОЗПИ́ТУВАТИ (звертатися до кого-небудь із запитанням, намагаючись довідатися про когось, щось), ПИТА́ТИ, ПИТА́ТИСЯ, РОЗПИ́ТУВАТИСЯ, ДОПИ́ТУВАТИ, ПЕРЕПИ́ТУВАТИ розм., ПЕРЕПРО́ШУВАТИ діал.; ДОПИ́ТУВАТИСЯ (наполегливо); ПІДПИ́ТУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. підпитувати — ПІДПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Розпитувати, шукаючи кого-, що-небудь. Якось підпитував [Іван] роботу в Турці на тартаку, але там нових робітників не беруть до праці (Чорн., Визвол. земля, 1959, 28).  Словник української мови в 11 томах
6. підпитувати — Підпи́тувати, -тую, -єш гл. Разспрашивать. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).  Словник української мови Грінченка