підправляти

Підправля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. підправити, -влю, -виш, гл. Подправлять, поправлять, поправить. Оці дощі хлібець підправлять. Харьк. г.

Значення в інших словниках

1. підправляти — підправля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підправляти — -яю, -яєш, недок., підправити, -влю, -виш; мн. підправлять; док., перех. 1》 Усуваючи незначні неполадки, пошкодження в чому-небудь, робити придатним для користування, лагодити. 2》 Усувати окремі недоробки, помилки і т. ін., вдосконалюючи що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підправляти — ПІДПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. підпра́влять; док., кого, що. 1. Усуваючи незначні неполадки, пошкодження в чому-небудь, робити придатним для користування, лагодити. – Бач, я й думав з весни підправити оселю...  Словник української мови у 20 томах
4. підправляти — ВИПРАВЛЯ́ТИ (змінювати на краще, робити кращим), ПОПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, ПІДПРАВЛЯ́ТИ (трохи, дещо). — Док.: ви́правити, попра́вити, напра́вити, підпра́вити. Важко виправити становище, хоч, звичайно, людина все може, якщо захоче (М.  Словник синонімів української мови
5. підправляти — ПІДПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. підпра́влять; док., перех. 1. Усуваючи незначні неполадки, пошкодження в чому-небудь, робити придатним для користування, лагодити.  Словник української мови в 11 томах