підрубити

Підруби́ти, -блю́, -биш

гл. Подрубить, сдѣлать рубецъ. Вона шила, не дошила, тілько підрубила. Чуб. III. 175.

Значення в інших словниках

1. підрубити — підруби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підрубити — див. підрублювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підрубити — ПІДРУБИ́ТИ див. підру́блювати.  Словник української мови у 20 томах
4. підрубити — ПІДРУ́БЛЮВАТИ (шити, підгинаючи край чогось), ПІДШИВА́ТИ, ОБРУ́БЛЮВАТИ, РУБИ́ТИ розм. — Док.: підрубити, підши́ти, обруби́ти. Подолки чоловічої та жіночої сорочок підрублюють рубцями завширшки не більш як 0,5 см (з посібника)...  Словник синонімів української мови
5. підрубити — ПІДРУБИ́ТИ див. підру́блювати.  Словник української мови в 11 томах