Словник української мови Грінченка

підтоптаний

Підтоптаний, -а, -е

1) Стоптанный. Підтоптані чоботи.

2) Старый, пожилой, пожившій. Чоловік підтоптаний. Г. Барв. 178. Лучча за мене й не піде, бо я підтоптаний. Г. Барв. 413. підтоптаний панич. Старый холостя къ.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. підтоптаний — підто́птаний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. підтоптаний — (горем) побитий, замучений; (чобіт) зношений; (хто) ПІДСТАРКУВАТИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. підтоптаний — див. підстаркуватий; старий  Словник синонімів Вусика
  4. підтоптаний — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підтоптати. 2》 у знач. прикм.Трохи зношений (про взуття). || перен. Зрілого віку; немолодий, літній (про людину). || Який виявляє ознаки фізичного ослаблення від старості, виявляє ознаки старіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підтоптаний — ПІДТО́ПТАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до підтопта́ти. * Образно. Весь час [у історії кобзарства] мінявся і самий образ Кобзаря – від активного, бойового, до підтоптаного нуждою, злиднями побитого (П. Тичина). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  6. підтоптаний — підтоптаний ірон. який утратив силу, міцність, ослаб від старості (ср, ст): Є добра нагода для молодших учнів нашої Alma Mater відвідати її, бо ми, старші річники, вже не молоді і не кожний з нас може відважитися поїхати із-за свого підтоптаного здоров'я (Дзедзик)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. підтоптаний — I. ЛІ́ТНІЙ (середнього віку), НЕМОЛОДИ́Й, В ЛІТА́Х, СТАТЕ́ЧНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ, ПІДТО́ПТАНИЙ розм.; СТАРКУВА́ТИЙ, ПІДСТА́РКУВАТИЙ, ПРИСТА́РКУВАТИЙ, ПО́СТАРИЙ розм.; ПРИ́СТАРИЙ заст., ДОХОДЖА́ЛИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  8. підтоптаний — Підто́птаний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. підтоптаний — ПІДТО́ПТАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підтопта́ти. *Образно. Весь час [у історії кобзарства] мінявся і самий образ Кобзаря — від активного, бойового, до підтоптаного нуждою, злиднями побитого (Тич., III, 1957, 152). 2. у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах