підупадати

Підупада́ти, -да́ю, -єш

сов. в. підупасти, -паду́, -де́ш, гл.

1) Приходить, прійти въ упадокъ. Деякі великі (ярмарки) підупали. О. 1861. IX. 181.

2) Бѣднѣть, обѣднѣть. Як я се добро мав, то я тоді кумував, а як тепер підупав, то я вже не кум став. Чуб. І. 233.

3) — на силах. Ослабѣвать, ослабѣть.

Значення в інших словниках

1. підупадати — підупада́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підупадати — (- рід) занепадати, не розвиватися, переводитися; (- здоров 'я) гіршати, погіршуватися; (на силі) спадати, ІД. знесилюватися; (- настрій) псуватися; (- пам 'ять) притуплятися; (на дусі) сов. падати чим.  Словник синонімів Караванського
3. підупадати — див. хворіти; хиріти  Словник синонімів Вусика
4. підупадати — -аю, -аєш, недок., підупасти, -аду, -адеш, док. 1》 Ставати слабішим; деякою мірою втрачати колишню силу, міцність. || Погіршуватися (про здоров'я). || Ставати гіршим, псуватися (про настрій, душевний стан і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. підупадати — ПІДУПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДУПА́СТИ, аду́, аде́ш, док. 1. Ставати слабішим; дещо позбавлятися минулої сили, міцності. Саливон, .. лишившися в Мирославі без усіх трьох синів-соколів, .. зразу підупав і постарів (О. Ільченко); Руки в мене .. цупкі ..  Словник української мови у 20 томах
6. підупадати — ЗАНЕПАДА́ТИ (опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність), РУЙНУВА́ТИСЯ, РЕГРЕСУВА́ТИ, ДЕГРАДУВА́ТИ, ХИ́РІ́ТИ, УПАДА́ТИ (ВПАДА́ТИ) рідко, МАРЧІ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
7. підупадати — Підупада́ти, -да́ю, -да́єш; підупа́сти, -паду́, -паде́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. підупадати — ПІДУПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДУПА́СТИ, аду́, аде́ш, док. 1. Ставати слабішим; дещо позбавлятися минулої сили, міцності. Саливон,.. лишившися в Мирославі без усіх трьох синів-соколів,.. зразу підупав і постарів (Ільч., Козацьк. роду..  Словник української мови в 11 томах