підібгати

Підібга́ти, -га́ю, -єш

гл. Поджать. Летів крячок на той бочок, ніжки, підобгавши. Мет. 58.

Значення в інших словниках

1. підібгати — підібга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підібгати — і підобгати, -аю, -аєш, док., перех. Підгорнути, підібрати під себе або притиснути до себе (ноги, хвіст і т. ін.). || Міцно стулити, стиснути (губи). || Загорнути край, частину чого-небудь. Підібгати хвоста.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підібгати — ПІДІБГА́ТИ і ПІДОБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Підгорнути, підібрати під себе або притиснути до себе (ноги, хвіст і т. ін.). Лев пішов, похнюпившись та підібгавши хвіст, немовби хто вилляв на нього бочку зимної-презимної води (І.  Словник української мови у 20 томах
4. підібгати — піджима́ти (підгорта́ти, підгина́ти і т. ін.) / піджа́ти (підгорну́ти, підігну́ти, підібга́ти і т. ін.) хвіст (хвоста́). 1. Втрачати упевненість, пиху, злякавшись чи засоромившись наслідків своїх дій, вчинків або відчуваючи свою провину.  Фразеологічний словник української мови
5. підібгати — ПІДІБГА́ТИ (ПІДОБГА́ТИ рідко) (ноги, хвіст тощо — підгорнути під себе або притиснути до себе), ПІДІГНУ́ТИ, ПІДІБРА́ТИ (ПІДОБРА́ТИ рідко), ПІДЖА́ТИ розм.; ПІДКО́РЧИТИ розм. (ноги). — Недок.: підбира́ти, підгина́ти, піджима́ти, підко́рчувати.  Словник синонімів української мови
6. підібгати — ПІДІБГА́ТИ і ПІДОБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Підгорнути, підібрати під себе або притиснути до себе (ноги, хвіст і т. ін.). Лев пішов, похнюпившись та підібгавши хвіст, немовби хто вилляв на нього бочку зимної-презимної води (Фр.  Словник української мови в 11 томах