Словник української мови Грінченка

підійняти

Підійняти, -ся

см. підіймати, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. підійняти — підійня́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підійняти — див. піднімати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підійняти — ПІДІЙНЯ́ТИ див. підніма́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. підійняти — підніма́ти (підійма́ти, зво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, звести́ і т. ін.) на но́ги кого, що. 1. Мобілізовувати, організовувати, примушувати кого-небудь активно діяти.  Фразеологічний словник української мови
  5. підійняти — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
  6. підійняти — ПІДІЙНЯ́ТИ див. підніма́ти.  Словник української мови в 11 томах