підіймати

Підійма́ти, -ма́ю, -єш

сов. в. підійняти, -дійму, -меш, гл. 1-3 = піднімати, підняти 1 — 3. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. АД. І. Підійняла китаєчку та й заголосила. Чуб. V. 375.

4) = піднімати, підняти 4. Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою. К. ХП. 9.

5) = піднімати, підняти 5.

6) = піднімати, підняти 6. К. МБ. X. 5.

7) на глузи, на сміх підіймати. Haсмѣхаться, осмѣивать, подымать на смѣхъ. Отак мене на глузи підіймають. Г. Барв. 367. Стали вдовиченків на сміх підіймати. Мет. 346.

8) — піднебення. Объ опухоли миндалевидныхъ железъ говорятъ въ селѣ, что это піднебе́ння опало, почему его должно підійняти, надавливая снизу пальцемъ и пр. Мнж. 158.

Значення в інших словниках

1. підіймати — підійма́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підіймати — ПІДНІМАТИ, (з землі) ПІДБИРАТИ, (з води) витягати, (вгору) підносити, підводити, зводити, (трохи) підтягати; (на борню) мобілізувати, мобілізовувати; (до небес) звеличувати, прославляти; (хвилю емоцій) збуджувати; (хату) ставити, споруджувати...  Словник синонімів Караванського
3. підіймати — див. піднімати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підіймати — ПІДІЙМА́ТИ див. підніма́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. підіймати — Піднімайте, свині, хвости, бо глибоко морем брести. Жарт, коли свині залізли в болото.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. підіймати — підніма́ти (підійма́ти, зво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, звести́ і т. ін.) на но́ги кого, що. 1. Мобілізовувати, організовувати, примушувати кого-небудь активно діяти.  Фразеологічний словник української мови
7. підіймати — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
8. підіймати — Підійма́ти, -ма́ю, -ма́єш; підійня́ти, -дійму́, -ді́ймеш, -ді́ймуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. підіймати — ПІДІЙМА́ТИ див. підніма́ти.  Словник української мови в 11 томах