підізвати

Підзива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. підізвати, -зву, -веш, гл. Подзывать, подозвать. Гетьман Серп'яга козаків до себе підзиває. Макс.

Значення в інших словниках

1. підізвати — підізва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підізвати — див. підзивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підізвати — ПІДІЗВА́ТИ див. підзива́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. підізвати — КЛИ́КАТИ (голосом, жестом просити наблизитися, обізватися, зайти тощо), ПОКЛИКА́ТИ розм., ЗВА́ТИ розм.; ГУКА́ТИ, НАГУ́КУВАТИ (голосно); ВОЛА́ТИ (голосно, просячи допомоги); МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ (просити підійти, роблячи певні знаки рукою...  Словник синонімів української мови
5. підізвати — ПІДІЗВА́ТИ див. підзива́ти.  Словник української мови в 11 томах