пілка

Пілка, -ки

ж.

1) Полотнище. Спідниця у сім пілок.

2) Родъ холстинной шали, надѣваемой женщинами на плечи. Гол. Од. 77.

3) Рыболовный снарядъ: родъ бредня. Вх. Пч. II. 21.

Значення в інших словниках

1. пілка — пі́лка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пілка — -и, ж. 1》 Відрізаний для пошиття одягу шматок тканини на всю її ширину. || розм. Шматок матерії взагалі. 2》 Підстилка на підлогу, долівку і т. ін. 3》 Зменш. до пола.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пілка — ПІ́ЛКА, и, ж. 1. Відрізаний для пошиття одягу шматок тканини на всю її ширину. Юзя встала, а Дарка розп'яла на ній спідничку, шукаючи швів та рахуючи пілки (Леся Українка); Широкими, на вісім пілок, спідницями Параска по хаті війнула (К.  Словник української мови у 20 томах
4. пілка — ПІ́ДСТИ́ЛКА (ПІ́ДСТІЛКА) (те, що стелють на чомусь), ПІ́ЛКА, ПОСТІЛКА. Кімната з похилим дахом майже порожня — столик, стілець, у кутку.. одяг, а під ним на якійсь темній підстилці — дівчинка (Ю.  Словник синонімів української мови
5. пілка — ПІ́ЛКА, и, ж. 1. Відрізаний для пошиття одягу шматок тканини на всю її ширину. Юзя встала, а Дарка розп’яла на ній спідничку, шукаючи швів та рахуючи пілки (Л. Укр., III, 1952, 643); Широкими, на вісім пілок, спідницями Параска по хаті війнула (Горд.  Словник української мови в 11 томах