п'яніти
П'яні́ти, -ні́ю, -єш
гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний. Харьк.
Словник української мови ГрінченкаП'яні́ти, -ні́ю, -єш
гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний. Харьк.
Словник української мови Грінченка