п'ятеро

П'я́теро

числ. Пятеро. Хиба п'ятеро горобців не продають за два шаги. Єв. Л. XII. 6.

Значення в інших словниках

1. п'ятеро — п'я́теро числівник кількісний  Орфографічний словник української мови
2. п'ятеро — -тьох, числ. кільк. Збірн. до п'ять (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині). П'ятеро курчат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. п'ятеро — П'Я́ТЕРО, тьо́х, числ. кільк., збірн. П'ять (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині).  Словник української мови у 20 томах