1. Словник української мови Грінченка

п'ятеро

П'я́теро

числ. Пятеро. Хиба п'ятеро горобців не продають за два шаги. Єв. Л. XII. 6.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'ятеро — п'я́теро числівник кількісний Орфографічний словник української мови
  2. п'ятеро — -тьох, числ. кільк. Збірн. до п'ять (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині). П'ятеро курчат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. п'ятеро — П'Я́ТЕРО, тьо́х, числ. кільк., збірн. П'ять (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині). Словник української мови у 20 томах