раденький

Радий, -а, -е

Радъ, веселый, довольный. Ввечері було прийде її москаль з роботи, радий та веселий. Левиц. І. 34. Чим хата багата, тим і рада. Чуб. III. 29. Всі вороги раді з того, що нема чумака мого. Чуб. V. 1198. Рада Ганна за пана, та пан не бере. Ном. № 5386. ум. раденький, радесенький. Шевч. 2 54. Раденький, що дурненький. Ном. № 12674.

Значення в інших словниках

1. раденький — раде́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. раденький — див. веселий; задоволений  Словник синонімів Вусика
3. раденький — -а, -е. Пестл. до радий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. раденький — РАДЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ра́дий. Стануть собі [козак з дівчиною], обіймуться – Співа соловейко; Послухають, розійдуться, Обоє раденькі... (Т. Шевченко); Мій Омелько й собі раденький, що дурненький, та все до неї через тин: гі, гі, гі! (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
5. раденький — РАДЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ра́дий. Стануть собі [козак з дівчиною], обіймуться — Співа соловейко; Послухають, розійдуться, Обоє раденькі… (Шевч., І, 1951, 49); Мій Омелько й собі раденький, що дурненький, та все до неї через тин: гі, гі, гі! (Н.-Лев., II, 1956, 15).  Словник української мови в 11 томах