радувати
Радува́ти, -ду́ю, -єш
гл. Совѣщаться, держать совѣтъ. Почали радувати про військові речі. К. ЧР. 28. На людей твоїх радують нечестиву раду. К. Псал. 192.
---------------
Радувати, -дую, -єш
гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. Стор. II. 183.
Словник української мови Грінченка