раз
Раз, -зу
м.
1) Разъ. Раз мати родила, раз і помірати. Ном. № 4268. Лінивий два рази робить, скупий два рази платить. Ном. № 4673.
2) Одинъ. Раз, два, три, чотирі, — до драбини причепили. н. п.
3) Однажды, одинъ разъ. Пішов я раз на вулицю, та й тепера каюсь. н. п.
4) Случай. Трахвив на злий раз. Ном. № 1807. Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків. Ном. № 2328.
5) раз-разо́м. Однимъ одинъ разъ. Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Г. Барв. 475. Я тільки раз-разом був у Катеринославі. Кобел. у.
6) раз коло разу. То и дѣло, безъ промежутковъ. Я скребла моркву раз коло разу. Н. Вол. у.
7) раз-по́-раз, раз-поз-(проз)-раз, раз-у-раз. Постоянно, то и дѣло, поминутно. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142. Чого таки тобі раз у-раз до церкви ходить? ЗОЮР. І. 50. Сичі в гаю перекликались та ясень раз-у-раз скрипів. Шевч. 26.
8) одного разу. Однажды. Одного разу над містечком стояла тиха місячна літня ніч. Левиц. І.
9) від-разу, до-разу = відразу, доразу. Се він, — впізнала до-разу Катря. МВ. ІІ. 112.
10) в-раз = ураз. Плини, плини, дитятко, плини враз з водою. Чуб. Вітаймо, дитятко, ураз його матку. Чуб.
11) за-що-раз. Каждый разъ. За-що-раз дощ зачинаєся з тії закутини. Камен. у.
12) hі-раз. Вовсе. Нема ладу ні-раз. Васил. у.
13) як-раз. Какъ разъ, въ пору. Як-раз батька в лоб, щоб не знав, куди «соб». Ном. № 1779. Якраз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ном. № 7562. ум. разо́к, разочок.
Словник української мови Грінченка