1. Словник української мови Грінченка

раз

Раз, -зу

м.

1) Разъ. Раз мати родила, раз і помірати. Ном. № 4268. Лінивий два рази робить, скупий два рази платить. Ном. № 4673.

2) Одинъ. Раз, два, три, чотирі, — до драбини причепили. н. п.

3) Однажды, одинъ разъ. Пішов я раз на вулицю, та й тепера каюсь. н. п.

4) Случай. Трахвив на злий раз. Ном. № 1807. Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків. Ном. № 2328.

5) раз-разо́м. Однимъ одинъ разъ. Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Г. Барв. 475. Я тільки раз-разом був у Катеринославі. Кобел. у.

6) раз коло разу. То и дѣло, безъ промежутковъ. Я скребла моркву раз коло разу. Н. Вол. у.

7) раз-по́-раз, раз-поз-(проз)-раз, раз-у-раз. Постоянно, то и дѣло, поминутно. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142. Чого таки тобі раз у-раз до церкви ходить? ЗОЮР. І. 50. Сичі в гаю перекликались та ясень раз-у-раз скрипів. Шевч. 26.

8) одного разу. Однажды. Одного разу над містечком стояла тиха місячна літня ніч. Левиц. І.

9) від-разу, до-разу = відразу, доразу. Се він, — впізнала до-разу Катря. МВ. ІІ. 112.

10) в-раз = ураз. Плини, плини, дитятко, плини враз з водою. Чуб. Вітаймо, дитятко, ураз його матку. Чуб.

11) за-що-раз. Каждый разъ. За-що-раз дощ зачинаєся з тії закутини. Камен. у.

12) hі-раз. Вовсе. Нема ладу ні-раз. Васил. у.

13) як-раз. Какъ разъ, въ пору. Як-раз батька в лоб, щоб не знав, куди «соб». Ном. № 1779. Якраз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ном. № 7562. ум. разо́к, разочок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. раз — раз 1 іменник чоловічого роду раз 2 сполучник якщо незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. раз — Один раз; ФР. випадок <н. в такому разі>; разок; ПР. якось, одного разу <�дня>, колись; СП. якщо, коли <н. раз так>. Словник синонімів Караванського
  3. раз — див. раптом Словник синонімів Вусика
  4. раз — [раз] -зу, м. (y) -з'і, мн. рази, раз'іy два разие Орфоепічний словник української мови
  5. раз — I ч. 1》 род. -у. У сполуч. з числ. один або без нього означає однократність дії. || У сполуч. з іншими кільк. числ. вказує на повторення дії. В один раз — відразу, раптово. За один раз — в одним заходом. За одним разом — зразу, без передиху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. раз — РАЗ¹, ч. 1. род. у. У сполуч. із числівником “один” або без нього означає одноразовість дії. Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне! (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. раз — раз: ◊ раз козі́ смерть → коза Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. раз — Бодай вам було раз коло разу, а по середині ані разу. Жартівливе прокляття, щоб вам нічого злого не сталося. За один раз дуба не звалиш. За один раз великого діла не зробиш. Кварта горілки нараз, а сірник на четверо. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. раз — Удар; рана, болячка Словник застарілих та маловживаних слів
  10. раз — в (за) оди́н раз. 1. Раптово, за короткий час. Хіба в земстві не ті люди, що й були?.. Хіба вони в один раз перемінилися?.. (Панас Мирний). 2. Відразу, за один прийом. Фразеологічний словник української мови
  11. раз — Раз, ра́зу; рази́, разі́в і раз; раз звичайно після числівників: п’ять раз; бага́то разі́в; завжди разі́в сто Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. раз — РАЗ¹, ч. 1. род. у. У сполуч. із числівником «один» або без нього означає однократність дії. Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне! (Шевч. Словник української мови в 11 томах