1. Словник української мови Грінченка

доразу

Дораз, доразу

нар. Сразу. Той і стихнув доразу. МВ. І. 133. А мати як ся дознала, дораз на гору біжала. Гол. II. 712.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доразу — Зразу, цілком, повністю [II,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. доразу — дора́зу прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. доразу — див. дораз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. доразу — ДОРА́ЗУ, присл., діал. Зразу, — Се він, — впізнала доразу Натря (Вовчок, І, 1955, 203); Доразу не міг [Семен] вирозуміти, про що бесідник говорить (Март., Тв., 1954, 114). Словник української мови в 11 томах