дорадниця
Дорадниця, -ці
ж. Совѣтница. Мати моя, дорадниця в хаті, дорадила, як жінку карати, тепер дорадь, де її сховати. Чуб.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дорадниця — дора́дниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- дорадниця — -і. Жін. до дорадник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дорадниця — Дора́дниця, -ці, -це! -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дорадниця — ДОРА́ДНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до дора́дник 1. Жінка — вірна помічниця, дорадниця чоловікові (Горд., І, 1959, 89). Словник української мови в 11 томах