дорадниця
Дора́дниця, -ці, -це! -ниці, -ниць
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дорадниця — дора́дниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- дорадниця — -і. Жін. до дорадник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дорадниця — ДОРА́ДНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до дора́дник 1. Жінка — вірна помічниця, дорадниця чоловікові (Горд., І, 1959, 89). Словник української мови в 11 томах
- дорадниця — Дорадниця, -ці ж. Совѣтница. Мати моя, дорадниця в хаті, дорадила, як жінку карати, тепер дорадь, де її сховати. Чуб. Словник української мови Грінченка