дорадниця

дора́дниця

-і.

Жін. до дорадник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дорадниця — дора́дниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. дорадниця — Дора́дниця, -ці, -це! -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дорадниця — ДОРА́ДНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до дора́дник 1. Жінка — вірна помічниця, дорадниця чоловікові (Горд., І, 1959, 89). Словник української мови в 11 томах
  4. дорадниця — Дорадниця, -ці ж. Совѣтница. Мати моя, дорадниця в хаті, дорадила, як жінку карати, тепер дорадь, де її сховати. Чуб. Словник української мови Грінченка