раз
[раз]
-зу, м. (y) -з'і, мн. рази, раз'іy
два разие
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- раз — раз 1 іменник чоловічого роду раз 2 сполучник якщо незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- раз — Один раз; ФР. випадок <н. в такому разі>; разок; ПР. якось, одного разу <�дня>, колись; СП. якщо, коли <н. раз так>. Словник синонімів Караванського
- раз — див. раптом Словник синонімів Вусика
- раз — I ч. 1》 род. -у. У сполуч. з числ. один або без нього означає однократність дії. || У сполуч. з іншими кільк. числ. вказує на повторення дії. В один раз — відразу, раптово. За один раз — в одним заходом. За одним разом — зразу, без передиху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- раз — РАЗ¹, ч. 1. род. у. У сполуч. із числівником “один” або без нього означає одноразовість дії. Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне! (Т. Словник української мови у 20 томах
- раз — раз: ◊ раз козі́ смерть → коза Лексикон львівський: поважно і на жарт
- раз — Бодай вам було раз коло разу, а по середині ані разу. Жартівливе прокляття, щоб вам нічого злого не сталося. За один раз дуба не звалиш. За один раз великого діла не зробиш. Кварта горілки нараз, а сірник на четверо. Приповідки або українсько-народня філософія
- раз — Удар; рана, болячка Словник застарілих та маловживаних слів
- раз — в (за) оди́н раз. 1. Раптово, за короткий час. Хіба в земстві не ті люди, що й були?.. Хіба вони в один раз перемінилися?.. (Панас Мирний). 2. Відразу, за один прийом. Фразеологічний словник української мови
- раз — Раз, ра́зу; рази́, разі́в і раз; раз звичайно після числівників: п’ять раз; бага́то разі́в; завжди разі́в сто Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- раз — РАЗ¹, ч. 1. род. у. У сполуч. із числівником «один» або без нього означає однократність дії. Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне! (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- раз — Раз, -зу м. 1) Разъ. Раз мати родила, раз і помірати. Ном. № 4268. Лінивий два рази робить, скупий два рази платить. Ном. № 4673. 2) Одинъ. Раз, два, три, чотирі, — до драбини причепили. н. п. 3) Однажды, одинъ разъ. Словник української мови Грінченка