раз

РАЗ¹, ч.

1. род. у. У сполуч. із числівником “один” або без нього означає одноразовість дії.

Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне! (Т. Шевченко);

Хоча вже минуло з двадцять п'ять років, як на Поділлі звелося чумацтво, але дід Ярош і досі звав чумаками усіх, хто хоч один раз міряв із ним старі запорозькі шляхи та густо-широкі степи, мандруючи в Крим чи на Дон (М. Стельмах);

// У сполуч. з іншими кількісними числівниками вказує на повторення дії.

Село теж кипіло. Вже по два рази пробігали по всіх хатах дворові, приказуючи, щоб усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич);

Кілька разів читав і перечитував Шевченко теплі рядки Лизогубового листа – перший привіт з рідного краю (З. Тулуб).

2. род. у. У сполуч. з порядковими числівниками, вказівними та означальними займенниками, прикметниками характеризує дію кількісно, вказує на її багаторазовість.

Поромщик їх щонайглавніший З Енеєм їздив всякий раз, Йому слуга був найвірніший (І. Котляревський);

От уже третій раз приходить [Маруся] сюди, на камінь, а леґеня немає (Г. Хоткевич);

Коли Кирдягу привели в круг і поставили перед радою, старшина в останній раз запитала: – Ну, як, панове, чи всі згодні, щоб Кирдяга був кошовим? (О. Довженко).

3. невідм. Уживається при лічбі в знач. кільк. числ. один.

Моє життя стало зараз таке коротке, що я кроками можу змірять його. Раз, два, три, чотири... (М. Коцюбинський);

А далі, далі комсомольці ідуть у ногу: раз, два, три! (В. Сосюра);

// розм. Уживається при переліку на позначення першого пункту.

Взяти наймичку – тяжко: раз те, що нічим платити, а друге – що наймичка не догляне господарства як слід (М. Коцюбинський);

– Жалкую, що не став героєм. Не вийшов! – Боявся, чи що? – спитав Роман. – Раз, що боявся, а друге, й головним чином, якось не щастило (О. Довженко).

4. у знач. присудка, розм. Уживається для вираження раптової, несподіваної для когось дії.

Вона пантерою заходить, Тарасу в спину поціля... Уже кинджал над головою... Але Зарема в двері: раз! І панна скрикнула од болю, і на підлозі простяглась... (В. Сосюра).

(1) [В] со́тий раз – дуже велику кількість разів.

Старий хаджі, може, сотий раз оповідає свою подорож до Мекки (М. Коцюбинський);

– Що ж робити? Де вихід? – в сотий раз питав себе Дорош (Григорій Тютюнник);

(2) В (у) ти́сячний раз – без ліку, багаторазово.

Поліцейський в чорнім плащі .. сонно маха прутиком у повітрі і, може, в тисячний раз поглядає на ті ж самі доми (М. Коцюбинський);

Коли́ є потре́ба <�При потре́бі> <�В ра́зі потре́би> див. потре́ба;

Прибережи́ (прибережі́ть) до і́ншого ра́зу (на по́тім) див. приберіга́ти;

Сто раз див. сто;

(3) Ти́сячу разі́в (раз) – багато разів, неодноразово, дуже часто.

Слухай тисячу разів, а говори один раз (прислів'я);

– Звернув до заводу, проходжу в ворота, де тисячу разів проходив (О. Гончар);

(4) Ще (іще́) [оди́н] раз – вдруге, повторно.

Вона ще раз оглянулась до криниці. Роман все стояв під кущами, спершись на тин (І. Нечуй-Левицький);

– Іще хочу раз почути, де моя земля буде (М. Стельмах).

○ (5) А́ні (ні) ра́зу, присл. – ніколи.

Три роки дивився він на ту повітку, але ні разу не приходила до голови така думка [звести нову] (М. Коцюбинський);

(6) В і́ншому ра́зі – інакше.

Отже, повинно зостатися щось од огню непорушне: В іншому разі матерія спершу в ніщо б оберталась І вже з нічого речей розмаїтість у нас поставала (М. Зеров);

(7) В ра́зі чого – з настанням, з виникненням, з появою і т. ін. чого-небудь.

В разі потреби кожний співробітник має обняти репортерську службу, щоб обслужити газету (І. Франко);

Промінь лазера допомагає в разі відшарування сітківки, при пухлинах всередині ока і деяких судинних захворюваннях органів зору (з газ.);

(8) Одного́ ра́зу, у знач. присл. – якось, колись.

Одного разу, коли Каленик Романович стояв біля горна і розмовляв з учнями про ковальські справи, Рубін раптом додумався: “От візьму терпужок, всуну у вогонь ..” (І. Сенченко);

(9) У котри́й раз, у знач. присл. – неодноразово.

Винесе [капітан] – в котрий уже раз – свою таємничу скарбівню, поставить біля себе на східцях й .. почне, мов коробейник, длубатися всередині, шукати для хлоп'ят нових див (О. Гончар).

◇ (10) В (за) оди́н раз:

а) раптово, за короткий час.

Хіба в земстві не ті люди, що й були?.. Хіба вони в один раз перемінилися?.. (Панас Мирний);

б) відразу, за один прийом.

Довго крутив Йонька той шматочок сала з усіх боків та прицмокував і вирішив з'їсти за один раз (Григорій Тютюнник);

(11) В са́мий раз:

а) так, як потрібно, добре; саме так.

Як подивлюсь на твоє господарство, все в тебе виходить в самий раз: ти машинерію любиш, а жінка землі дає лад не гірше за якогось господаря (М. Стельмах);

Коли б у нього була зайва сорочка або, скажімо, валянці – вони довго не втримались би в хаті, адже мав чимало друзів, яким би та сорочка чи взуття прийшлося в самий раз (Ю. Збанацький);

б) якраз, вчасно.

Мати його обох чоловіків пережила, а ще здавалась наче молодою, ще б заміж в самий раз іти (Грицько Григоренко);

(12) В сто (в ти́сячу) раз (разі́в) – набагато, значно.

Душу неначе обвіяло якимись райськими пахощами, в сто раз приємнішими й солодшими за троянди та фіалки (І. Нечуй-Левицький);

Все святкувало, все стало прекраснішим в тисячу разів (Г. Хоткевич).

○ (13) В уся́кому (уся́кім) ра́зі, у знач. част. – уживається перед членом речення, що уточнює попередній більш загальний член речення.

Значна частина поетичної спадщини Шевченка написана силабічними, в усякому разі не силаботонічними в уживаному розумінні слова розмірами (М. Рильський);

У всякому разі, була вже така пора, коли ніхто нікого на робочих пунктах не наймає і робітники лежать там сердиті та понурі, як мухи восени (В. Винниченко).

◇ (14) За одни́м ра́зом – відразу, тут же; без перерви, не роблячи повторної спроби.

І летить [колода] із цілою своєю великою силою й повагою, виміряє, щоб за одним разом вибити геть аж на вільне море. Ударив!.. (Г. Хоткевич);

Коли б мені літ двадцять назад, .. то оцей стакан за одним разом до дна осушив, а тепер то невеличкими ковтками треба випивати (Панас Мирний);

(15) З пе́ршого ра́зу (при́ступу) – відразу, з самого початку.

– Федоре, панів куме! Іди подивися, до якого шлюбу твою дочку наряджають! – гукала на весь садок прикажчикова жінка, що з першого разу зненавиділа Федора (Панас Мирний);

В той день все вдалося Залізнякові з першого приступу: деталі наче самі припасовувалися одна до одної без жодного перекосу (В. Собко);

(16) І на цей раз – знову.

І на сей раз Мартоха через Гапку передала свій головний хатній обов'язок Дарці (Леся Українка).

○ (17) І́нший раз – іноді, часом.

На віку, як на довгій нитці: інший раз шиєш, шиєш – і нічого, а як коли, то одразу починають вузли в'язатись (прислів'я);

Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що негаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час (Л. Глібов).

◇ (18) І́ншим (дру́гим) ра́зом (ча́сом):

а) згодом, пізніше, колись.

Христя зам'ялася. – Багато, бабусю, казати. – А багато, то хай іншим разом (Панас Мирний);

Другим разом напишу тобі більше, а тепер бувай здоров (Т. Шевченко);

Все бачила і чула... докладно описувати не буду, а то дуже довго вийде, нехай іншим часом напишу (Леся Українка);

[Галя:] Проказуй [пісню] далі. Слухайте, дівчата. [Маруся:] Хай іншим часом. Далі не зложила (В. Самійленко);

б) іноді, часом.

Він усіх вважав за ленінградців. Іншим разом починав: – Знаєш, друже... Ермітаж відбудували. Саша добре знав, що це не так (О. Гончар);

(19) Ко́жний (ко́жен, вся́кий і т. ін.) раз – завжди, постійно, повсякчас.

І кожний раз на голос того співу Із мого серця квіти виростають (Леся Українка);

Кожен раз, як Іван прокидавсь по обіді з припухлими трохи очима, блідим обличчям.. – Кирило корчивсь якось та тікав з хати, щоб того не бачить... (М. Коцюбинський);

Паромщик їх щонайглавніший З Енеєм їздив всякий раз, Йому слуга був найвірніший – По-нашому він звавсь Тарас (І. Котляревський);

(20) На пе́рший раз – для початку.

Всьому знає [Галя] лад дати. А що вона має лишнє там, то то ще краще. Буде об віщо на перший раз руки зачепити (Панас Мирний);

(21) На цей раз – зараз, тепер, у даний час, момент.

Простіть за короткий та безладний лист. На цей раз не можу і думок зібрати докупи (М. Коцюбинський);

(22) Не раз [і (та

й) не два (, не два)] – часто, багатократно, протягом тривалого часу.

Не раз і не два марила Хима над цією думкою та звикла до неї (М. Коцюбинський);

– Пам'ятаєш, я не раз казав тобі перед війною про свою жадобу до життя? (О. Довженко);

– Оповідаючи подумки не раз і не два цю химерну казочку малому Хомкові Хомовичу, я не втримувався від реготу, який гойдав моїм тілом, мов бадилиною, – на вулиці гойдав, на фермі (Є. Гуцало);

– Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала (І. Котляревський);

Поки Анікіно говорив, пані дивилась на нього пильно. Вона дала повну віру його словам, і в її душі такий зустрічний пломінь загорівся, що вона теж зітхнула не раз та й не два (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

(23) Ні в я́кому (ні в я́кім) ра́зі – в жодному випадку; ні за яких умов, ні за яких обставин; нізащо.

Ні в якому разі не треба брати дерев весняної рубки (Ю. Яновський);

[Йоганна:] Може б, ти дозволив мені до них [гостей] сьогодні не виходить? [Хуса (владно):] Ні в якім разі! Маєш їх вітати якнайґречніше (Леся Українка);

(24) От тобі́ й раз! – уживається для вираження здивування, занепокоєння, незадоволення з приводу чогось небажаного, несподіваного, непередбаченого і т. ін.

– А за що продав [хліб], Чіпко? – Ні за що .. подарував.. – От тобі й раз! от і прогуляємо... чортового батька!.. – чухаючи потилицю, блеє Матня (Панас Мирний);

– А хто ж тобі давав розпорядження там пасти? – От тобі й раз! .. Хіба ж ви забули, як ми їхали степом і ви казали, що там сільрадівська толока і щоб я тамечки пас (Григорій Тютюнник);

– От тобі й раз! Справді, співи сьогодні... – розгубився Данило. – Що ж його робити? (Ю. Смолич);

(25) Раз, два і в да́мках, фам. – уживається для підкреслення швидкості виконання чого-небудь; швидко, блискавично.

– Познайомтесь, – сказав, заникуючись, завземвідділом. – Товариш Тхір Методій Іванович. – Вам, Петре Петровичу, може, й товариш, – відказав Тхір. – Але не тим, хто гадає – раз, два і в дамках! (П. Панч);

(26) Раз-два́ (раз-ра́з) – [вже] і гото́во (і кіне́ць) – уживається для підкреслення швидкості дії.

А як же воно із свобідного та усе зробилося князевим? – Та як?.. Воно легко робиться: раз-два – й готово (Г. Хоткевич);

– Чуєш, зараз мені погодись з жінкою, – обернувсь старшина до Гната, – щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два – і кінець (М. Коцюбинський);

Отже, негайно до Хоми. Раз-два (В. Винниченко);

Василь розв'язав вузлика і, не розгортаючи хустки, подав дідові. – Он, бач, як воно означа, – молодість. Раз-раз – вже й готово (Г. Хоткевич);

(27) Раз за ра́зом:

а) ритмічно, послідовно, повторюючись. Він косив повагом,.

раз за разом махаючи косою і майже не відчуваючи її в руках, така вона була легка (Григорій Тютюнник);

Снаряди прогули при самій землі. Гармати гатили раз за разом по тому ж самому місці (О. Гончар);

б) один за одним.

Папа [тато] враз .. підбіг до вікна .. і раз за разом вистрілив (Ю. Смолич);

За ра́зом раз.

В пилу і гуркоті обози летять на схід за разом раз, і колобками по дорозі буханки котяться повз нас (В. Сосюра);

(28) Раз [і] наза́вжди́:

а) до кінця, остаточно.

Сидів [Платон] у тяжкій задумі. Треба вирішувати, раз і назавжди покласти край оцим сумнівам, що ятрили його душу (М. Зарудний);

І єдине, що хоч трохи мене виправдовувало у власних очах, це те, що з Надією було раз і назавжди покінчено (А. Дімаров);

Суспільно-історичні погляди Костомарова не були раз назавжди визначеними; вони змінювались, еволюціонували (із журн.);

б) на весь час, навічно.

В яких би він відносинах не був до тебе, для мене він уже раз назавжди брат (Леся Українка);

[Горецький:] – От що, Славку, запам'ятай собі раз і назавжди: я за все своє життя не зробив нікому жодної підлості навмисне (М. Ю. Тарновський);

– Або процес іде своїм ходом, або кінець твоєму адвокатству. Раз і назавжди. Ми це вміємо (Б. Харчук);

(29) Раз на віку́ – надзвичайно рідко.

Геть-чисто всі поприбігали, бо таке ж тільки раз на віку трапляється (Є. Гуцало);

Кайдан .. мовби й не набивається нікому в дружбу, одначе всі мають його якщо не за приятеля, то за доброго знайомого, хоч, може, бачилися один лишень раз на віку (Ю. Мушкетик);

(30) Раз од ра́зу – через певні проміжки часу; іноді.

Присушений паперами і чужою горілкою, писар .. щось вичитував з паперів і раз од разу питально поглядав на старшину (М. Стельмах);

Раз ступну́ти див. ступну́ти;

(31) Раз та гара́зд – хоч рідко, зате добре.

Любий Михайлику!.. не гнівайся, що так рідко пишу, але ж бачиш, – раз та гаразд (Леся Українка);

(32) Раз у раз:

а) через певні проміжки часу; періодично.

Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко);

Аксинья раз у раз вибігала на вулицю подивитися, чи не йде Тарас Григорович, і бідкалася, що перестоїть печеня (З. Тулуб);

Раз по́ раз.

Пораючись у хаті, Ганна раз по раз поглядає на них [паляниці] і радіє, що хліб удався (М. Зарудний);

б) весь час, постійно; щоразу, завжди.

Роботяща, тиха дівка [Параскіца] .. Чом вона хати не держиться? Чого раз у раз ховається десь од людей? (М. Коцюбинський);

Я знов у Трускавці. Якась хороша згадка Мене сюди манила раз у раз (П. Воронько);

в) в той же час, водночас.

Відомо, що хороші біологи й фенологи раз у раз і пристрасні мисливці. Але й хороші мисливці раз у раз вдумливі й ненаситно цікаві біологи та фенологи .. Допомога їх науці – неоціненна (М. Рильський);

г) через певну відстань; у деяких місцях.

Шосе .. проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (М. Коцюбинський);

Раз у раз дорогу загороджував бурелом. Бійці, як білки, вправно перескакували по столітніх повалених деревах (О. Гончар);

(33) У (в) проти́вному ра́зі – якщо буде навпаки, не так, як очікується, треба, необхідно і т. ін.

Ні в якому напрямі всесвіт границі не має. Таж у противному разі він мусив би десь завершитись (М. Зеров);

Було зроблено пропозицію негайно вибрати старосту й припинити заколот. В противному разі будуть ужиті “відповідні міри” (В. Винниченко);

Давайте все пустемо по черзі, не забувайте навіть деталей, бо в противному разі “історійка” не справить на вас того .. чималого враження, що його вона справила на мене (М. Хвильовий);

Гнат визнає себе винним і дасть слово покращити роботу і поведінку, в противному разі його знімуть із цієї посади (Григорій Тютюнник);

(34) У ко́жному (у ко́жнім) ра́зі – у будь-якому випадку; принаймні.

В кожному разі ти будеш знати [коли приїду], з дороги писатиму тобі, хоч не листи, то одкритки [листівки] (М. Коцюбинський);

В кожному разі, дід був дуже подібний до козака-чаклуна й характерника з “Страшної помсти” Гоголя (І. Багряний);

Так і жив він, і збільшався [збільшувався] На вазі і на повазі, І кінця життю такому Не чекав у кожнім разі (В. Самійленко);

(35) У кра́йньому (у кра́йнім) ра́зі:

а) якщо буде велика потреба, при відсутності іншого виходу.

– Ось тобі мій пістолет. Але стріляти не поспішай. Це вже в крайньому разі (із журн.);

б) хоч би, принаймні, щонайменше.

Була така неймовірна спека, що я вирішив спочатку попити холодного молока чи квасу, чи, в крайньому разі, звичайної води (із журн.);

(36) У проти́внім ра́зі, рідко – в іншому випадку; інакше.

– Ану, розтлумачте слова того Кушнірика.., бо в противнім разі ваші голови покотяться землею (з казки);

– Майбуття я собі уявляю не інакше як прекрасним запашним садом, що в нім буде хазяїном сам чоловік. В противнім разі в житті, як в житті, нема ніякого сенсу (М. Хвильовий);

(37) У тако́му ра́зі – за цих обставин, умов; тоді.

– Вам права старшини відомі?.. – Відомі. – То чому ж ви в такому разі своїх підлеглих повкладали спати, а самі стоїте над ними в ролі няньки? (О. Гончар);

– Нам треба домогтися окремого клаптя землі для осідку війська.. Тільки в такому разі ми зможемо захистити козацтво від усяких напасників і врятувати козацькі вільності (С. Добровольський);

Як дві́чі (як два ра́зи) по два чоти́ри див. два;

Як [раз] плю́нути (рідко на во́ду) див. плю́нути;

(38) Як раз та два – дуже швидко; вмить, миттю.

– Так і держи все під запором, а то як раз та два рознесуть [кріпаки]! (Панас Мирний).

РАЗ², присл.

Якось, одного дня, колись.

Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину (Т. Шевченко);

Раз Нимидора сиділа коло вікна й дивилась в одчинену кватирку (І. Нечуй-Левицький);

Раз понад самим урвищем тихо проїхало два вершники (Григорій Тютюнник).

РАЗ³, спол., розм.

Уживається для приєднання умовних підрядних речень; якщо.

Я собі й думаю: “Мене ж дядина просила взяти ще шматочок. Раз просила, то чому не взяти?” (І. Багмут);

І минувшину твого народу – все добре в ній і все недобре, всі радості його і всі біди, всю героїку його історії – ти пізнаєш не з книжок, раз вони заборонені, а тільки з пісень, дум, казань та переказів, почутих з вуст батьків або дідів або й від жебраків-лірників на базарі (Д. Бузько).