1. Приповідки або українсько-народня філософія

раз

Бодай вам було раз коло разу, а по середині ані разу.

Жартівливе прокляття, щоб вам нічого злого не сталося.

За один раз дуба не звалиш.

За один раз великого діла не зробиш.

Кварта горілки нараз, а сірник на четверо.

Іронічно про п'яницю, що щадить на сірниках, а протрачує більше на питтю.

Раз, а гаразд.

Хай буде, раз, а добре.

Раз за разом.

Хай буде завсігди добре.

Раз родила маги, раз треба вмирати.

Ризикуючи на якесь важне діло.

Раз сяк, раз так.

Раз зле, раз добре.

Раз трапилося сліпій курці зерно, тай тим удавилася.

Раз трапилося бідному щастя, та й те на шкоду вийшло.

Раз шиє, раз поре.

Раз робить одне, а зараз противне.

За один раз не зітнеш дерева враз.

Велику справу не зробиш швидко і легко.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. раз — раз 1 іменник чоловічого роду раз 2 сполучник якщо незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. раз — Один раз; ФР. випадок <н. в такому разі>; разок; ПР. якось, одного разу <�дня>, колись; СП. якщо, коли <н. раз так>. Словник синонімів Караванського
  3. раз — див. раптом Словник синонімів Вусика
  4. раз — [раз] -зу, м. (y) -з'і, мн. рази, раз'іy два разие Орфоепічний словник української мови
  5. раз — I ч. 1》 род. -у. У сполуч. з числ. один або без нього означає однократність дії. || У сполуч. з іншими кільк. числ. вказує на повторення дії. В один раз — відразу, раптово. За один раз — в одним заходом. За одним разом — зразу, без передиху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. раз — РАЗ¹, ч. 1. род. у. У сполуч. із числівником “один” або без нього означає одноразовість дії. Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне! (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. раз — раз: ◊ раз козі́ смерть → коза Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. раз — Удар; рана, болячка Словник застарілих та маловживаних слів
  9. раз — в (за) оди́н раз. 1. Раптово, за короткий час. Хіба в земстві не ті люди, що й були?.. Хіба вони в один раз перемінилися?.. (Панас Мирний). 2. Відразу, за один прийом. Фразеологічний словник української мови
  10. раз — Раз, ра́зу; рази́, разі́в і раз; раз звичайно після числівників: п’ять раз; бага́то разі́в; завжди разі́в сто Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. раз — РАЗ¹, ч. 1. род. у. У сполуч. із числівником «один» або без нього означає однократність дії. Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне! (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  12. раз — Раз, -зу м. 1) Разъ. Раз мати родила, раз і помірати. Ном. № 4268. Лінивий два рази робить, скупий два рази платить. Ном. № 4673. 2) Одинъ. Раз, два, три, чотирі, — до драбини причепили. н. п. 3) Однажды, одинъ разъ. Словник української мови Грінченка