раз

I ч.

1》 род. -у. У сполуч. з числ. один або без нього означає однократність дії.

|| У сполуч. з іншими кільк. числ. вказує на повторення дії.

В один раз — відразу, раптово.

За один раз — в одним заходом.

За одним разом — зразу, без передиху.

Раз-другий — трохи, недовго.

Раз за разом; Раз у раз — регулярно, систематично, весь час повторюючись (повторюючи) один за одним.

Раз од разу — з кожним новим випадком.

2》 род. -у. У сполуч. із порядк. числ., вказ. та означ. займ., прикм. характеризує дію кількісно, вказує на її багатократність.

В (у) кожному (кожнім) разі — за будь-яких обставин.

В самий раз — а) вчасно; коли це потрібно; б) якраз впору (про одяг, взуття і т. ін.).

В (у) такому разі — за даних обставин, умов; тоді.

Кожного разу — постійно, використовуючи будь-яку нагоду.

На перший раз — для початку.

Ні в якому разі — ні за яких обставин, умов; ні за що.

Ні разу — ніколи.

Раз і назавжди — на весь час, остаточно, безповоротно.

3》 невідм. Уживається при лічбі в знач. кільк. числ. один.

|| розм., рідко. Уживається при переліку на позначення першого пункту.

4》 у знач. присудка. Уживається для вираження раптової, несподіваної для когось дії.

От тобі й раз! — уживається при вираженні здивування, заперечення і т. ін.

II присл.

Якось, одного дня, колись.

III спол., розм.

Уживається для приєднання умовних підрядних речень; якщо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. раз — раз 1 іменник чоловічого роду раз 2 сполучник якщо незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. раз — Один раз; ФР. випадок <н. в такому разі>; разок; ПР. якось, одного разу <�дня>, колись; СП. якщо, коли <н. раз так>. Словник синонімів Караванського
  3. раз — див. раптом Словник синонімів Вусика
  4. раз — [раз] -зу, м. (y) -з'і, мн. рази, раз'іy два разие Орфоепічний словник української мови
  5. раз — РАЗ¹, ч. 1. род. у. У сполуч. із числівником “один” або без нього означає одноразовість дії. Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне! (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. раз — раз: ◊ раз козі́ смерть → коза Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. раз — Бодай вам було раз коло разу, а по середині ані разу. Жартівливе прокляття, щоб вам нічого злого не сталося. За один раз дуба не звалиш. За один раз великого діла не зробиш. Кварта горілки нараз, а сірник на четверо. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. раз — Удар; рана, болячка Словник застарілих та маловживаних слів
  9. раз — в (за) оди́н раз. 1. Раптово, за короткий час. Хіба в земстві не ті люди, що й були?.. Хіба вони в один раз перемінилися?.. (Панас Мирний). 2. Відразу, за один прийом. Фразеологічний словник української мови
  10. раз — Раз, ра́зу; рази́, разі́в і раз; раз звичайно після числівників: п’ять раз; бага́то разі́в; завжди разі́в сто Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. раз — РАЗ¹, ч. 1. род. у. У сполуч. із числівником «один» або без нього означає однократність дії. Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне! (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  12. раз — Раз, -зу м. 1) Разъ. Раз мати родила, раз і помірати. Ном. № 4268. Лінивий два рази робить, скупий два рази платить. Ном. № 4673. 2) Одинъ. Раз, два, три, чотирі, — до драбини причепили. н. п. 3) Однажды, одинъ разъ. Словник української мови Грінченка