раночок
Ранок, -нку
м.
1) Утро. Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? Чуб. V. 461. Я завше Бога прошу з вечора до ранку. Мет. 59. що-ранку. Каждое утро. Що-вечора, що-ранку, то й надінеш новодранку. Ном. № 11241. ум. раночок. Чуб. V. 586. Мил. 148.
Словник української мови Грінченка