реготання

Регота́ння, -ня

с. = регіт. По вечері ж все замерло, тихо, глухо стало, реготання, спів і крику мов і не бувало. Мкр. Н. 36.

Значення в інших словниках

1. реготання — регота́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. реготання — див. сміх  Словник синонімів Вусика
3. реготання — -я, с. Дія за знач. реготати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. реготання — РЕГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. регота́ти. Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів, безтямне реготання, скигління гармоніки (Ю. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
5. реготання — Регота́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. реготання — РЕГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. регота́ти. По вечері ж все замерло, тихо, глухо стало. Реготання, спів і крику мов і не бувало (Укр. поети-романтики.., 1968, 567); Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів, безтямне реготання, скигління гармоніки (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 28).  Словник української мови в 11 томах