рибалчити

Рибалчити, -чу, -чиш

гл. Заниматься рыбной ловлей. Мнж. 40. О. 1862. II. 62. Пішов дід раз до моря, став рибалчити. Мнж. 54.

Значення в інших словниках

1. рибалчити — риба́лчити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. рибалчити — див. рибалити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рибалчити — РИБА́ЛЧИТИ див. риба́лити.  Словник української мови у 20 томах
4. рибалчити — Риба́лити, -ба́лю, -ба́лиш і риба́лчити, -ба́лчу, -чиш, -чать риба́лчити, -ба́лчу, -ба́лчиш, -ба́лчать  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. рибалчити — РИБА́ЛЧИТИ див. риба́лити.  Словник української мови в 11 томах