рибалчин

Рибалчин, -на, -не

Принадлежащій, свойственный рыбаку. Рибалчина хата. Левиц. Пов. 273.

Значення в інших словниках

1. рибалчин — риба́лчин прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рибалчин — -а, -е. Прикм. до рибалка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рибалчин — РИБА́ЛЧИН, а, е. Прикм. до риба́лка 1. Сонце потрапило в шибки бідної рибалчиної хатини й зробило з тих тахлів щире золото, неначе хто повісив золоті щити серед темного бору (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. рибалчин — Риба́лчин, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. рибалчин — РИБА́ЛЧИН, а, е. Прикм. до риба́лка 1. Сонце потрапило в шибки бідної рибалчиної хатини й зробило з тих тахлів щире золото, неначе хто повісив золоті щити серед темного бору (Н.-Лев., І, 1956, 531).  Словник української мови в 11 томах