рибинка

Рибина, -ни

ж. Одна рыба. Грин. III. 275. Не піймали ані однісінької рибини. Левиц. Пов. 110. ум. рибинка. Мнж. 25.

Значення в інших словниках

1. рибинка — риби́нка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. рибинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до рибина. || у знач. збірн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рибинка — РИБИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до риби́на. Дрібні брижі дрижали, переливалися, і здавалось, що на воді бавляться табуни золотаво-червоних рибинок (Д. Ткач); // у знач. збірн.  Словник української мови у 20 томах
4. рибинка — РИБИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до риби́на. Дрібні брижі дрижали, переливалися, і здавалось, що на воді бавляться табуни золотаво-червоних рибинок (Ткач, Крута хвиля, 1956, 90); // у знач. збірн.  Словник української мови в 11 томах