рибинка
РИБИ́НКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до риби́на.
Дрібні брижі дрижали, переливалися, і здавалось, що на воді бавляться табуни золотаво-червоних рибинок (Д. Ткач);
// у знач. збірн.
А в поліщука так: мак не вродить, то, гляди, просо вивезе, картопля вимокне, то буряки вродять, нічого в полі не виросте, то щавель у лузі, рибинка в озері, гриб у лісі – диви, й протримають людину до нового урожаю (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)