Словник української мови Грінченка

риґівниця

Риґівни́ця, -ці

ж. У ткачей: дощечка съ отверстіями для вставки въ нихъ концевъ начиння или блята, когда сквозь послѣдніе пропускаютъ нити основы; риґівниці бываютъ при этомъ подвѣшены. Конст. у.

Словник української мови Грінченка