риґівниця
Риґівни́ця, -ці
ж. У ткачей: дощечка съ отверстіями для вставки въ нихъ концевъ начиння или блята, когда сквозь послѣдніе пропускаютъ нити основы; риґівниці бываютъ при этомъ подвѣшены. Конст. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me