роб
Роб, -ба
м.
1) Работникъ. Поглянь бо, серце, що тамечки роби мої роблять. Староб. у.
2) Невольникъ, арестантъ. Угор.
3) Каждый изъ пары играющихъ въ игрѣ роби. Ив. 55.
4) Образь, способъ, манеръ. Констатуючи факти робом широкої історичньої критики. К. Кр. 37. робити, ходити яким, чиїм ро́бом. Дѣлать какимъ либо образомъ, способомъ, манеромъ, дѣлать по чьему либо способу, образу. К Бай. 47. Не всі ми його робом ходимо. К. (О. 1862. III. 23). Пора.... про Україну робом иншим дбати. К. Бай. 68. А така думка, — що нехай люде його робом роблять, то усе добре буде. МВ. ІІ. 131. Ти мене слухай, а своїм робом не ходи. ЗОЮР. І. 147. ходити правим, лихим робом. Дѣйствовать справедливо, дурно. А хто правилі ходить робом, того милуй. К. Псал. 13. І я їх покинув на волю їх серцю: нехай собі ходять лихим своїм робом. К. Псал. 190.
Значення в інших словниках
- роб — роб 1 іменник чоловічого роду спосіб вживається переважно в орудному відмінку роб 2 іменник чоловічого роду, істота робітник арх. Орфографічний словник української мови
- роб — -а, ч. 1》 В оруд. в. одн. у сполуч. з прикм. уживається в знач.: спосіб. Своїм робом робити — діяти, чинити, поводитися за власним (його і т. ін.) розсудом. Таким робом — а) отак, таким чином; б) (у знач. вставн. сл.) отже, отож. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роб — РОБ, а, ч. 1. В оруд. в. одн. у сполуч. з прикм. уживається в знач.: спосіб. А прокинувшись від сону [сну], Здіймем зараз страмну бучу, .. Доки тим звичайним робом Не загубим в кінець краю (П. Словник української мови у 20 томах
- роб — РОБІТНИ́К (той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві), РОБОТЯ́ГА розм., РОБ заст.; ЗАВОДЧА́НИН розм. (той, хто працює на заводі); ФАБРИ́ЧНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- роб — РОБ, а, ч. 1. В оруд. в. одн. у сполуч. з прикм. уживається в знач.: спосіб. А прокинувшись від сону, Здіймем зараз страмну бучу,.. Доки тим звичайним робом Не загубим в кінець краю (Граб. Словник української мови в 11 томах