робітка

Робітка, -ки

ж. ум. отъ робота.

Значення в інших словниках

1. робітка — робі́тка іменник жіночого роду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. робітка — -и, ж., зневажл. Те саме, що робота 1), 3), 7). || Зменш.-пестл. до робота 1), 3), 7).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. робітка — РОБІ́ТКА, и, ж., зневажл. Те саме, що робо́та 1, 3, 7. Стер [німець] напис, змив його з паркана – і сліду не зосталось. – Пропала твоя робітка, Сашко, – сказав Тимко Квасоля (О. Донченко); // Зменш.-пестл. до робо́та 1, 3...  Словник української мови у 20 томах
4. робітка — РОБІ́ТКА, и, ж., зневажл. Те саме, що робо́та 1, 3, 7. Стер [німець] напис, змив його з паркана — і сліду не зосталось. — Пропала твоя робітка, Сашко, — сказав Тимко Квасоля (Донч., VI, 1957, 245); // Зменш.-пестл. до робо́та 1, 3...  Словник української мови в 11 томах