робітка

робі́тка

-и, ж., зневажл.

Те саме, що робота 1), 3), 7).

|| Зменш.-пестл. до робота 1), 3), 7).

Значення в інших словниках

1. робітка — робі́тка іменник жіночого роду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. робітка — РОБІ́ТКА, и, ж., зневажл. Те саме, що робо́та 1, 3, 7. Стер [німець] напис, змив його з паркана – і сліду не зосталось. – Пропала твоя робітка, Сашко, – сказав Тимко Квасоля (О. Донченко); // Зменш.-пестл. до робо́та 1, 3...  Словник української мови у 20 томах
3. робітка — РОБІ́ТКА, и, ж., зневажл. Те саме, що робо́та 1, 3, 7. Стер [німець] напис, змив його з паркана — і сліду не зосталось. — Пропала твоя робітка, Сашко, — сказав Тимко Квасоля (Донч., VI, 1957, 245); // Зменш.-пестл. до робо́та 1, 3...  Словник української мови в 11 томах
4. робітка — Робітка, -ки ж. ум. отъ робота.  Словник української мови Грінченка