робітка
робі́тка
-и, ж., зневажл.
Те саме, що робота 1), 3), 7).
|| Зменш.-пестл. до робота 1), 3), 7).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- робітка — робі́тка іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
- робітка — РОБІ́ТКА, и, ж., зневажл. Те саме, що робо́та 1, 3, 7. Стер [німець] напис, змив його з паркана – і сліду не зосталось. – Пропала твоя робітка, Сашко, – сказав Тимко Квасоля (О. Донченко); // Зменш.-пестл. до робо́та 1, 3... Словник української мови у 20 томах
- робітка — РОБІ́ТКА, и, ж., зневажл. Те саме, що робо́та 1, 3, 7. Стер [німець] напис, змив його з паркана — і сліду не зосталось. — Пропала твоя робітка, Сашко, — сказав Тимко Квасоля (Донч., VI, 1957, 245); // Зменш.-пестл. до робо́та 1, 3... Словник української мови в 11 томах
- робітка — Робітка, -ки ж. ум. отъ робота. Словник української мови Грінченка