робітка
робі́тка
іменник жіночого роду
зневажл.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- робітка — -и, ж., зневажл. Те саме, що робота 1), 3), 7). || Зменш.-пестл. до робота 1), 3), 7). Великий тлумачний словник сучасної мови
- робітка — РОБІ́ТКА, и, ж., зневажл. Те саме, що робо́та 1, 3, 7. Стер [німець] напис, змив його з паркана – і сліду не зосталось. – Пропала твоя робітка, Сашко, – сказав Тимко Квасоля (О. Донченко); // Зменш.-пестл. до робо́та 1, 3... Словник української мови у 20 томах
- робітка — РОБІ́ТКА, и, ж., зневажл. Те саме, що робо́та 1, 3, 7. Стер [німець] напис, змив його з паркана — і сліду не зосталось. — Пропала твоя робітка, Сашко, — сказав Тимко Квасоля (Донч., VI, 1957, 245); // Зменш.-пестл. до робо́та 1, 3... Словник української мови в 11 томах
- робітка — Робітка, -ки ж. ум. отъ робота. Словник української мови Грінченка