робота

робо́та

-и, ж.

1》 Дія за знач. робити 1-3), 7), 8).

|| Процес, дія, функціонування.

Паралельна робота — в обчислювальній техніці – режим роботи ЕОМ, за якого окремі команди або процедури обробки виконуються одночасно. **

Послідовна робота — в обчислювальній техніці – режим роботи ЕОМ, за якого окремі команди або процедури обробки виконуються послідовно, а процедура обміну також здійснюється послідовно по одному каналу.

Фонова робота — у системах обробки інфоормації – обробка низькопріоритетних завдань, які є фоном інших задач, програм, процесів і т. ін.

2》 Чиєсь виконання чого-небудь, чийсь труд.

Чиєї роботи що — хтось виготував що-небудь.

3》 тільки мн., з означ. Та чи інша діяльність щодо виготовлення, створення, обробки чого-небудь.

|| Місце, де відбувається така діяльність.

|| Примусова праця як метод покарання, впливу на засуджених.

4》 Коло занять, обов'язків, те, чим зайнятий хто-небудь; справа, діло.

5》 Праця, заняття, служба на якому-небудь підприємстві, в якійсь установі як засіб існування, джерело заробітку.

Дослідно-конструкторська робота — комплекс робіт зі створення конструкторської і/або технологічної документації з виготовлення та випробування дослідних або головних зразків виробів одиничного виробництва.

Науково-дослідна робота — робота, пов'язана з проведенням наукових досліджень і розробок.

6》 Те, що підлягає виконанню, здійсненню.

|| Заходи для виконання, здійснення чого-небудь.

|| Те, над чим працює хто-небудь; предмет праці.

Мати роботу з ким — чим — морочитись, клопотатися з ким-, чим-небудь.

7》 з означ. Спосіб, манера, стиль виконання, виготовлення чого-небудь.

8》 Продукт чиєїсь праці; виріб, твір.

9》 фіз. Кількісна характеристика перетворення будь-якого виду енергії на інші її види.

Робота виходу — найменша енергія, необхідна для видалення електрона з твердого тіла або рідини у вакуум.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. робота — робо́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. робота — Праця, ур. труд; ФР. заняття, діло; (шевця) виріб, твір, як ім. зроблене ким; (від замовця) замовлення. Словник синонімів Караванського
  3. робота — (наукова) праця, дослід Словник чужослів Павло Штепа
  4. робота — РОБО́ТА, и, ж. 1. Дія за знач. роби́ти 1–3, 7, 8. Розвернулося весілля. Музикам робота і підковам (Т. Шевченко); В саду кипіла робота – чистили алеї, пушили грядки (Олесь Досвітній); Зараз я монтую цей документальний фільм... Словник української мови у 20 томах
  5. робота — робота 1. робота ◊ мокра робота вул. справа, пов'язана з убивством (ст) ◊ така́ робота псу на бу́ду про погано виконану роботу (Франко) 2. вул., вульг. статевий акт (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. робота — Без роботи день роком стає. Без заняття час видається дуже довгий. Без роботи ще ніхто не вмер, тільки без хліба. Хто не хоче вмерти з голоду, роботу найде, щоб поживитися. Все в роботі, як віл у ярмі. Дуже тяжко працює. Горить йому робота в руках. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. робота — ВИ́РІБ (вироблена, виготовлена з чогось річ, предмет для вжитку), ВИ́РОБОК рідко, ВИ́РОБКА заст.; ВИ́ТВІР, РОБО́ТА, ТВІР (продукт чиєїсь праці, перев. з галузі мистецтва). Я затримав погляд на гончарних виробах (Є. Словник синонімів української мови
  8. робота — Робо́та, -ти; робо́ти, робі́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. робота — РОБО́ТА, и, ж. 1. Дія за знач. роби́ти 1-3, 7, 8. Розвернулося весілля. Музикам робота і підковам (Шевч., І, 1963, 317); В саду кипіла робота — чистили алеї, пушили грядки (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  10. робота — рос. работа 1. Вид і місце трудової діяльності людини. 2. Здійснення трудової діяльності, виконання людиною певного кола завдань, доручень. Eкономічна енциклопедія