робота

РОБО́ТА, и, ж.

1. Дія за знач. роби́ти 1–3, 7, 8.

Розвернулося весілля. Музикам робота і підковам (Т. Шевченко);

В саду кипіла робота – чистили алеї, пушили грядки (Олесь Досвітній);

Зараз я монтую цей документальний фільм, після чого почну роботу над сценарієм за повістю Гоголя “Тарас Бульба” (О. Довженко);

Аби танцювати умів, а роботи й лихо навчить (Номис);

Рустем хоч молодший, мав вплив на свого товариша, той його слухав та мало-помалу втягався у роботу гуртка (М. Коцюбинський);

Напружена робота серця заповнила собою всю істоту болем (В. Еллан-Блакитний);

Робота ріки ніколи не припиняється. Заглиблюється і розширюється її долина (з навч. літ.).

2. Чиєсь виконання чого-небудь, чийсь труд.

В другому кутку ліжко. Добре, дубове, панське. Столяр два карбованці взяв за одну роботу (Панас Мирний);

– Від Крикливої балки і до Вишневого – все його скибки [від кавуна] валяються. – А звідки ти знаєш, що то його, а не чиїсь інші? – У нього зуби рідкі, як на пилці, – прооре ними, відразу видно, чия робота (Григорій Тютюнник).

3. тільки мн., з означ. Та чи інша діяльність щодо виготовлення, створення, оброблення чого-небудь.

Усі, хто тільки міг працювати, поїхали десь на земляні роботи, щоб ровами загородити шлях ворожим танкам (П. Панч);

У нашій країні за допомогою вибухових робіт прискорюється спорудження гідростанцій, прокладання судноплавних і зрошувальних каналів, тунелів на трасах нових залізниць тощо (з наук.-попул. літ.);

// Місце, де відбувається така діяльність.

– Тільки що передали з району, щоб усі розходилися по роботах (Григорій Тютюнник);

// Примусова праця як метод покарання, впливу на засуджених.

– Але ж власна жінка посвідчила, що він хотів убити пана. А за це знаєте що? – Ні, не знаємо. – Каторжні роботи (М. Стельмах).

4. Коло занять, обов'язків, те, чим зайнятий хто-небудь; справа, діло.

Я не бачу користі з того, якби Вас навіть вибрали у Бродах, – що з того? Хіба Ваша робота там? (Леся Українка);

– Те, що ви солдата жалієте, це добре. Командир – батько своїм бійцям і мусить їх жаліти. Але те, що їхню роботу ви хочете перевалити на свої плечі, – це вже погано (О. Гончар);

Наукова робота вимагає від людини, всіх її думок і почуттів (Ю. Шовкопляс).

5. Праця, заняття, служба на якому-небудь підприємстві, в якійсь установі як засіб існування, джерело заробітку.

Взяв я в хазяїна .. шістдесят карбованців і подався... не додому, а в Миколаїв, де, як раяли люди, можна знайти роботу на осінь і на зиму (М. Коцюбинський);

Заради нього кинула [Фросина] роботу в економії, щоб не залицялось Чорне Сало (М. Стельмах);

Вишнівчани працювали нехотя, по неділях і по релігійних святах на роботу не виходили (Григорій Тютюнник).

6. Те, що підлягає виконанню, здійсненню.

Панської роботи не переробиш (прислів'я);

– Так у мене ж нема зараз підходящої роботи, – крутить в руках якогось папірця Шкаварлига. – Клепку ми зараз не тешемо, ліс не чистимо, стоси не складаємо (М. Стельмах);

– В район мене викликають, – гасячи посмішку, відповів Дорош. – Чого це їм припекло? Зараз роботи по горло (Григорій Тютюнник);

// Заходи для виконання, здійснення чого-небудь.

Люди не хотіли одрізнятися од інших своїх сусідів, і багато треба було роботи, щоб спинить рух (М. Коцюбинський);

// Те, над чим працює хто-небудь; предмет праці.

Як горох, посипалися вони [сльози] в неї з очей та так і впали на роботу у п'яльцях (Панас Мирний);

В бункері він одразу побачив Ференца. Художник працював, сидячи в самій сорочці .. – На оклик лейтенанта Ференц відклав роботу і шанобливо встав, вітаючись (О. Гончар).

7. з означ. Спосіб, манера, стиль виконання, виготовлення чого-небудь.

На покутті стояли образи в срібних шатах .. У тому ж таки кутку стіл столярної роботи (Панас Мирний);

От крісла місцевої продукції. Солідність роботи їх, без сумніву, була понад всяку конкуренцію: вже висиділо на них п'ять поколінь і ще п'ятнадцять висидить (Г. Хоткевич);

Аркадій Валеріанович від дзеркала прямує до столу, сердито націлює перо у важкий каламар флорентійської роботи (М. Стельмах).

8. Продукт чиєїсь праці; виріб, твір.

Хазяїн поніс роботу пошиту, хазяйка пішла до сусіди посидіти, попоговорити (Марко Вовчок);

Розплющив очі заспані – над головою кульки блискучі ліжка, від стіни килим і черевичок голубий із жовтим, гарусний, – Лізина робота (А. Головко);

За два дні Василь Васильович повертав учням роботу по літературі (О. Донченко);

“Звенигора” в моїй свідомості відклалася як одна з найцікавіших робіт. Я зробив її якось одним духом – за сто днів (О. Довженко).

9. фіз. Кількісна характеристика перетворення будь-якого виду енергії на інші її види.

Механічна робота виконується тоді, коли на тіло діє сила й воно рухається (з навч. літ.);

Одиницю роботи називають джоулем (з навч. літ.).

Викона́вець робі́т див. викона́вець;

Вхо́дити / ввійти́ в робо́ту див. вхо́дити;

Задава́ти / зада́ти робо́ти див. задава́ти;

Звільня́ти / звільни́ти з робо́ти див. звільня́ти¹;

(1) Ка́торжні робо́ти – тяжка примусова праця в місці заслання; каторга.

– Кому вона здалася оця муштра?.. для чого?.. – думали вони, вертаючись з учення. Здавалася вона їм гірше каторжної роботи (Панас Мирний);

Взяли [Хому], закували й укинули до в'язниці. Присудили до Сибіру в каторжні роботи (В. Винниченко);

(2) Організаці́йна робо́та – діяльність, спрямована на організацію чого-небудь;

(3) Па́нська робо́та – робота на панів.

“Будь покірна, – наказують, – та до роботи панської щира!” І чудно, і сумно було Олесі таке слухати! (Марко Вовчок);

Мартошині коноплі марнувались нетіпані через панську роботу (Леся Українка);

Паралізува́ти робо́ту (дія́льність, ді́ї) див. паралізо́вувати;

(4) Понаднормо́ва робо́та (пра́ця) – робота, зроблена понад норму.

Перший, хто офіційно одержав гроші за понаднормову працю, був Мікельанджело (з наук.-попул. літ.);

Постава́ти на робо́ту (слу́жбу) див. постава́ти²;

Посува́ти / посу́нути спра́ву (робо́ту, пра́цю і т. ін.) [впере́д] див. посува́ти;

Примусо́ва пра́ця (робо́та) див. пра́ця;

(5) Примусо́ві робо́ти – те саме, що Примусо́ва пра́ця (робо́та) (див. пра́ця).

Досі Різаний ніколи не працював у таборі. Як і кожний блатар, він вважав за нижче від своєї гідності ішачити на примусовій роботі (Б. Антоненко-Давидович);

Вихід за межі таборів був практично неможливий, а осіб, які намагалися це зробити, суворо карали або відправляли на різні терміни ув'язнення в табори примусових робіт – своєрідні міні-концтабори (з газ.);

(6) Робо́та не до та́лії; Роздава́ти / розда́ти робо́ту див. роздава́ти¹;

Розподіля́ти / розподіли́ти робо́ту (обо́в'язки, ро́лі і т. ін.) див. розподіля́ти;

Розпочина́ти / розпоча́ти робо́ту див. розпочина́ти;

(7) Слюса́рні робо́ти – роботи з обробки металів у холодному стані слюсарними інструментами; Спра́ва (робо́та, пра́ця і т. ін.) посува́ється (посу́нулася) [впере́д] див. спра́ва¹;

Става́ти / ста́ти до робо́ти (пра́ці) див. става́ти;

Става́ти / ста́ти на робо́ту див. става́ти;

(8) Чиє́ї робо́ти що – хтось виготував що-небудь.

– Мені приємно подарувати вам цю різьблену шафу моєї роботи (О. Довженко);

Моряки подарували щасливим батькам гарненьку поліровану колиску роботи корабельного тесляра (З. Тулуб).

△ (9) Газонебезпе́чні робо́ти – роботи, які виконують в загазованому середовищі або під час яких можливий вихід газу.

Організація і проведення газонебезпечних робіт у резервуарах повинні відповідати правилам безпеки (з наук. літ.);

(10) Камера́льні робо́ти – комплекс робіт, що полягає в обробленні й оцінюванні точності польових вимірювань та складанні графічної документації.

При геологічному зніманні камеральні роботи містять палеонтологічні, геохронологічні, геофізичні та інші дослідження зразків і проб гірських порід для встановлення їх складу, будови та вікових взаємовідношень (з наук. літ.);

Камеральними роботами є перевірка польових документів, обчислення координат, поповнення креслень гірничої графічної документації (з навч. літ.);

(11) Лови́льні робо́ти – ліквідація аварій і вилучення зі свердловини металевих предметів, звільнення засипаних піском труб тощо.

Так були виконані й ловильні роботи – підняття з вибою долота та однієї свічки обважнених бурильних труб (з газ.);

(12) Робо́та ви́ходу, фіз. – найменша енергія, витрачена для видалення електрона з твердого тіла або рідини у вакуум.

Для видалення електрона з металу треба виконати деяку роботу щодо подолання сил, які втягують електрон у метал. Величина цієї роботи має назву роботи виходу (з навч. літ.).

◇ Бра́ти / взя́ти в робо́ту див. бра́ти;

(13) Єги́петська робо́та – тяжка, виснажлива праця.

Хто живим зостався з того люду, той гине на єгипетській роботі (Леся Українка);

Не тяжкість оцієї єгипетської роботи гнітить його, гнітить те, що за людину тебе не вважають (О. Гончар);

(14) Лежа́ча робо́та – робота, яка не потребує зусиль, напруження сил.

– О, чули? Вже дорвався ковалів син до лежачої роботи!.. (І. Волошин);

Ма́ти робо́ту див. ма́ти²;

(15) Робо́та лежи́ть – не здійснюється, не виконується те, що потрібно комусь зробити.

Робота лежить, а дівчата своє справляють... Реготи, співи (Панас Мирний);

Робота лежить, а я мучуся бездіяльністю і проклинаю життя (М. Коцюбинський);

(16) Робо́та рук не йме́ться – не працюється, не хочеться працювати комусь.

Шукає-питає [Павло] якого діла, – робота рук не йметься (Марко Вовчок);

Сізі́фова пра́ця (робо́та) див. пра́ця;

Уганя́ти ко́ло робо́ти див. уганя́ти²;

Узя́ти в робо́ту див. узя́ти;

(17) Чи́ста робо́та:

а) робота, виконана з великим хистом, умінням.

Робота була така гарна, така чиста, колесо було так штучно зроблене, наче його зробив справжній майстер (І. Нечуй-Левицький);

Генерал бере чийсь автомат на руку і йде мимо вікон, вдаючи ворожого вартового .. Хома і Багіров, вибравши момент, накидаються, хапають його в залізні обійми .. Проте генерал був щиро задоволений. –.. Чиста робота! (О. Гончар);

б) про яку-небудь негарну справу, зроблену акуратно, без будь-яких слідів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. робота — робо́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. робота — Праця, ур. труд; ФР. заняття, діло; (шевця) виріб, твір, як ім. зроблене ким; (від замовця) замовлення. Словник синонімів Караванського
  3. робота — -и, ж. 1》 Дія за знач. робити 1-3), 7), 8). || Процес, дія, функціонування. Паралельна робота — в обчислювальній техніці – режим роботи ЕОМ, за якого окремі команди або процедури обробки виконуються одночасно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. робота — (наукова) праця, дослід Словник чужослів Павло Штепа
  5. робота — робота 1. робота ◊ мокра робота вул. справа, пов'язана з убивством (ст) ◊ така́ робота псу на бу́ду про погано виконану роботу (Франко) 2. вул., вульг. статевий акт (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. робота — Без роботи день роком стає. Без заняття час видається дуже довгий. Без роботи ще ніхто не вмер, тільки без хліба. Хто не хоче вмерти з голоду, роботу найде, щоб поживитися. Все в роботі, як віл у ярмі. Дуже тяжко працює. Горить йому робота в руках. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. робота — ВИ́РІБ (вироблена, виготовлена з чогось річ, предмет для вжитку), ВИ́РОБОК рідко, ВИ́РОБКА заст.; ВИ́ТВІР, РОБО́ТА, ТВІР (продукт чиєїсь праці, перев. з галузі мистецтва). Я затримав погляд на гончарних виробах (Є. Словник синонімів української мови
  8. робота — Робо́та, -ти; робо́ти, робі́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. робота — РОБО́ТА, и, ж. 1. Дія за знач. роби́ти 1-3, 7, 8. Розвернулося весілля. Музикам робота і підковам (Шевч., І, 1963, 317); В саду кипіла робота — чистили алеї, пушили грядки (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  10. робота — рос. работа 1. Вид і місце трудової діяльності людини. 2. Здійснення трудової діяльності, виконання людиною певного кола завдань, доручень. Eкономічна енциклопедія