Словник української мови Грінченка

рогулечка

Рогуля, -лі

ж.

1) Искривленное бревно, искривленная палка.

2) Въ загадкѣ: самка рогатыхъ животныхъ. Ном. стр. 293.

3) Палка съ раздвоеніемъ на концѣ, употребляемая при ловлѣ раковъ для вспугиванія ихъ. О. 1861. XI. 116. ум. рогулька, рогулечка. Ном. № 13056.

Словник української мови Грінченка