рогулька

Рогулька, -ки

ж.

1) ум. отъ рогуля.

2) мн. раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. І. 139.

Значення в інших словниках

1. рогулька — рогу́лька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. рогулька — -и, ж. 1》 Зменш. до рогуля. || Гострий кінець чого-небудь. 2》 Водяна трав'яниста рослина з ланцетним листям; водяний горіх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рогулька — (тіста) рогалик  Словник чужослів Павло Штепа
4. рогулька — РОГУ́ЛЬКА, и, ж. 1. розм. Зменш. до рогу́ля. Відразу видно було, що на цьому подвір'ї живе завзятий рибалка... На гвіздках висіли дерев'яні рогульки, кружальця-самолови і всяке інше приладдя (О.  Словник української мови у 20 томах
5. рогулька — РОГУ́ЛЬКА (водяна трав'яниста рослина), ЧИЛИ́М, ВОДЯНИ́Й ГОРІ́Х, ВОДЯНИ́Й КАШТА́Н, ЧО́РТОВИЙ ГОРІ́Х. Однією з найдревніших рослин нашої флори є водяний горіх.  Словник синонімів української мови
6. рогулька — РОГУ́ЛЬКА, и, ж. 1. Зменш. до рогу́ля. Відразу видно було, що на цьому подвір’ї живе завзятий рибалка… На гвіздках висіли дерев’яні рогульки, кружальця-самолови і всяке інше приладдя (Донч.  Словник української мови в 11 томах