розвертітися

Розвірчуватися, -чуюся, -єшся

сов. в. розверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать что либо на себѣ намотанное. Висока... все розвірчувалась (з вуалю) та чепурилась. Левиц. Пов. 205.

Значення в інших словниках

1. розвертітися — розверті́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розвертітися — див. розвірчуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розвертітися — РОЗВЕРТІ́ТИСЯ див. розві́рчуватися.  Словник української мови у 20 томах
4. розвертітися — РОЗВЕРТІ́ТИСЯ див. розві́рчуватися.  Словник української мови в 11 томах