розволочитися

Розволочи́тися, -чу́ся, -чишся

гл.

1) Привыкнуть шляться, таскаться.

2) Избаловаться, развратиться. Жени, мати, свого сина, бо розволочиться. Чуб. V. 166.

Значення в інших словниках

1. розволочитися — розволочи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розволочитися — див. розволочуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розволочитися — РОЗВОЛОЧИ́ТИСЯ див. розволо́чуватися.  Словник української мови у 20 томах
4. розволочитися — Розволочи́тися, -лочу́ся, -ло́чишся, -чаться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розволочитися — РОЗВОЛОЧИ́ТИСЯ див. розволо́чуватися.  Словник української мови в 11 томах